Запалення яєчників. Лікування, профілактика.

Яєчники представляють собою парні органи малого таза, розташовані по обидва боки матки. Їх завданням є вироблення жіночих статевих клітин, і навіть секреція гормонів – прогестерону, релаксину, естрогенів, андрогенів. Запалення яєчників (оофорит) може призвести до порушення прохідності маткових труб та/або утворення спайок. Це збільшує ризик розвитку важких ускладнень (кісти, абсцес яєчника, позаматкова вагітність, безплідність).

Мережа медичних центрів zdravo.life пропонує високоякісні гінекологічні послуги, що відрізняються індивідуальним підходом до кожної пацієнтки. Команда досвідчених лікарів-гінекологів, які мають багаторічний стаж роботи та високу кваліфікацію, гарантує професіоналізм і уважне ставлення на всіх етапах обстеження та лікування. У медичному центрі використовуються найсучасніші методи діагностики, що дозволяють отримати точний діагноз.

Що таке оофорит і як він впливає на здоров’я?

Оофорит – одна з найпоширеніших патологій жіночих репродуктивних органів. Пік захворюваності оофоритом спостерігається у сексуально активних жінок віком від 30 до 50 років. Цей недуг найчастіше виникає разом із сальпінгітом – запаленням придатків, викликаним статевими інфекціями чи патогенною мікрофлорою з порожнини матки.

Визначення та види запалення яєчників

Розрізняють гостре, підгостріе та хронічне рецидивне запалення яєчника або відразу обох цих парних органів одночасно. Клінічна картина гострого оофориту характеризується постійним болем по всій черевній стінці та її посиленням під час руху або пальпації.

Підгострий запальний процес є проміжною формою між гострим і хронічним оофоритом. Як правило, розвивається у якості вторинного запалення. Він має менш виражені ознаки протягом тривалого часу – від кількох днів до кількох тижнів. Хронічний найчастіше виникає внаслідок недостатнього терапевтичного ефекту чи при прояві прихованої форми оофориту.

Гострий та хронічний оофорит: у чому різниця?

Гостре та хронічне запалення яєчників симптоми патології мають схожі. Проте, перша форма проявляється раптовим початком і інтенсивнішими ознаками. Жінки скаржаться на значне погіршення самопочуття та сильні болі. Хронічне запалення розвивається повільно та триває роками, викликаючи постійний дискомфорт. В результаті в маткових трубах може розвинутися фіброз, що призводить до порушення їхньої прохідності. Ускладненням хронічного оофориту є позаматкова вагітність, а також підвищений ризик безпліддя.

Основні причини і фактори ризику

Причини запалення яєчників бувають різні. Це може бути результатом інфекції, ендокринних захворювань, нездорового способу життя, суворих дієт, втоми та стресових ситуацій, що суттєво знижують захисні властивості імунної системи.

Інфекційні збудники

Звідки береться бактеріальне запалення яєчників: причини та способи проникнення патогенних збудників у придатки? Серед мікробів, які можуть викликати захворювання, найчастіше вказуються:

• гонорея (Neisseria gonorrhoeae);
• хламідії (Chlamydia trachomats);
• анаеробні мікроорганізми;
• паразитичні бактерії (Mycoplasma genitalum);
• вагінальні бактерії (Gardnerella vaginalis);
• стрептокок (Streptococcus pyogenes);
• кишкова паличка (Escherichia coli).

Інфекція, що призводить до оофориту, досягає яєчників та маткових труб у різний спосіб.

1. Висхідним шляхом. Бактерії потрапляють у ці ділянки репродуктивної системи через піхву, а потім шийку матки і порожнину матки. Небезпека існує, особливо у разі бактеріального вагінозу, а також коли під час менструальних кровотеч або при пологах шийка матки відкрита. Гінекологічні процедури (наприклад, встановлення внутрішньоматкової спіралі, лікувальне вишкрібання ендометрію з метою очищення) теж сприяє зростанню шкідливих бактерій.

2. Низхідним шляхом. Патогенні мікроорганізми проникають у яєчники та маткові труби через кров або циркулюючу лімфу в лімфатичній системі. Це можливо, наприклад, при апендициті чи будь-якій хірургічній процедурі на сусідньому органі, яка призвела до післяопераційної інфекції.

Збудники різних інфекційних захворювань також можуть по кровоносних судинах досягати яєчників і викликати в них запальні процеси. Гематогенний оофорит часто спостерігається при туберкульозі (збудником є Tubercle bacilli). Іноді такі інфекційні хвороби, як грип, епідемічний паротит, скарлатина теж викликають запалення яєчників через кровоток.

Інші фактори ризику (стрес, спосіб життя)

Існує низка інших факторів, які послаблюють дію місцевих імунних клітин та значно збільшують ризик розвитку інфекції:

• статеві контакти під час менструації;
• часта зміна сексуальних партнерів;
• незахищений статевий акт (без презервативу);
• пологи та післяпологовий період;
• гормональні порушення;
• вишкрібання порожнини матки (аборти, діагностичне чищення);
• використання ВМС (внутрішньоматкової спіралі) у якості контрацепції;
• недостатня інтимна гігієна зовнішніх статевих органів;
• часті вагінальні зрошення (спринцювання);
• неправильне або незбалансоване харчування;
• дефіцит вітамінів, мінералів та мікроелементів;
• шкідливі звички (зловживання алкоголем, куріння).

Запалення яєчників також відбувається у постменопаузі (після настання клімаксу). У жінок спостерігаються атрофічні зміни епітелію піхви. Дефекти слизової оболонки полегшують патогенам доступ до репродуктивних органів малого тазу.

Симптоми та діагностика

При підозрі на оофорит симптоми жінки (після гінекологічного огляду лікарем) надають достатньо інформації. Тим не менш, для виявлення мікроорганізмів, як і раніше, потрібні аналізи крові та сечі, мазки з піхви і шийки матки, а також ультразвукова діагностика (УЗД).

Як розпізнати симптоми оофориту?

Щоб розпізнати симптоми запалення яєчників, треба звернути увагу на наступні ознаки:

• свербіж та подразнення статевих органів;
• аномальні виділення з піхви;
• порушення менструального циклу;
• рясні та/або тривалі місячні;
• вагінальні кров’янисті виділення, які не пов’язані з менструацією;
• спазми та тупі болі, що локалізуються в нижній частині живота, з можливою іррадацією в стегновий пах і поперекову область;
• підвищена температура тіла (38,5-39 °C), іноді також лихоманка;
• хворобливе сечовипускання;
• запор, діарея, кишкові коліки;
• блювотні рефлекси при тиску на низ живота;
• диспареунія (больові відчуття безпосередньо під час статевого акту).

Якщо у вас спостерігається один або декілька із цих симптомів, слід негайно звернутися до гінеколога. Лікар проведе первинний гінекологічний огляд, встановить точний діагноз і призначить терапію. Відсутність своєчасного лікування призводить до розвитку хронічної форми захворювання. При хронічному оофориті симптоми не такі сильні, але вони не минають. Тут характерні болі внизу живота та супутні субфебрильні стани. Субфебрильна температура (37-37,5 °C) є ознакою повільного запального процесу.

Іноді може бути потрібна консультація таких фахівців як хірург, уролог. Справа в тому, що деякі, вище перелічені ознаки запалення яєчників, можуть бути взагалі не пов’язані із захворюванням цих жіночих репродуктивних органів.

Сучасні методи діагностики (ультразвук, лабораторні аналізи)

Через не специфічність симптомів, діагностика оофориту буває надзвичайно складною. Проте запалення буде видно за таких методів дослідження, як:

• Загальні аналізи крові та сечі – дозволяють визначити, чи відбувається запальний процес в організмі. За їхніми результатами можна також виключити інші причини підвищеної концентрації СРБ (С-реактивного білка), що буває при інфекціях сечового міхура.
• Бактеріологічний посів вагінального відокремлюваного, мазок з шийки матки та уретри – допомагають виявити, який саме тип збудника викликав захворювання у пацієнтки.
• Ультразвукове обстеження – дає можливість отримати зображення внутрішніх репродуктивних органів та визначити, чи не видно на них патологічних змін. Лікар за допомогою зонда, який вводиться через піхву, робить УЗД малого тазу, уважно оглядаючи яєчники та фалопієві (маткові) труби.

Серед інвазивних методів часто використовується кулдоценез – пункція заднього склепіння піхви з наступним бактеріологічним дослідженням. Якщо більшість діагностичних процедур не дають результатів, проводиться діагностична лапароскопія.

Лікування запалення яєчників

Народних методів, що повністю виліковують оофорит, не існує. Пиття трав’яних настоїв, зігріваючі компреси на нижню частину живота, теплі сидячі ванни неефективні і не дадуть результатів. При даній патології необхідні засоби, які борються з причиною запалення (бактеріальною інфекцією), а також полегшують неприємні больові симптоми. Повне одужання вимагає застосування відповідних ліків. Оскільки хвороба репродуктивних органів спричинена присутністю бактерій, основною лінією лікування є антибіотикотерапія.

Медикаментозні методи

Чим лікувати запалення яєчників медикаментозно? Якщо захворювання протікає м’яко, лікувальний курс проводиться у домашніх умовах. Він включає пероральний прийом антибіотиків та використання протизапальних препаратів місцевої дії (вагінальні свічки, мазі, гелі). Жінці рекомендується більше відпочивати, їсти легкозасвоювану їжу і пити достатню кількість рідини. Під час фармакотерапії слід утриматись від статевого акту. Важливо також не допускати переохолодження і застудних захворювань організму (ГРВІ, грипу та ін.).

При гострому оофориті потрібна госпіталізація. Стаціонарне лікування продовжується зазвичай протягом 7-14 днів. Воно складається із введення ліків внутрішньом’язово. Призначаються уколи антибіотика широкого спектра дії, а також протизапальні та знеболювальні засоби (наприклад, ібупрофен). Все це необхідно для запобігання можливим ускладненням.

При прийомі антибіотиків одночасно приймаються пробіотики, щоб відновити флору кишечника. Коли пацієнтка закінчить приймати ліки від запалення яєчників, варто деякий час використовувати вагінальні препарати, що містять культури корисних бактерій – Lactobacillus, Bifidobacterium.

Фізіотерапія та альтернативні методи

Як лікувати запалення яєчників альтернативними методами? Після усунення гострого процесу хвороби призначається фізіотерапія, яка включає наступні процедури:

• Магнітотерапія – вплив на органи низькочастотного магнітного поля.
• Електрофорез – введення лікарських засобів під шкіру пацієнта за допомогою електричного струму. В організм при цьому потрапляє не сам препарат, а його іони.
• Гірудотерапія – лікування захворювання медичними п’явками. Вони виділяють у кров людини антикоагулянт гірудин, який міститься в їх слинних залозах.
• Короткохвильова діатермія – електротерапевтичний метод, що ґрунтується на використанні високочастотного змінного струму, який прогріває тіло пацієнта.
• Гінекологічний масаж – вплив на жіночі органи малого тазу з метою підвищення їх м’язового тонусу та покращення кровообігу в області нижньої частини живота.

Коли лікується запалення яєчників, лікування медикаментами треба застосовувати у поєднанні з альтернативними методами. Разом вони підвищують ефективність основної фармакотерапії та дозволяють прискорити процес одужання пацієнтки.

Хірургічне втручання

У разі утворення абсцесу яєчника потрібно виконати хірургічну процедуру (лапароскопію або лапаротомію) і видалити уражений орган. Операція необхідна також при появі симптомів перитоніту («гострий живіт»). Такий стан є небезпечним для життя. Видалення яєчників і маткових труб часто є єдиним способом усунути хронічний оофорит і позбутися болю, який триває роками.

Якщо яєчники та фалопієві труби будуть видалені, жінці доведеться постійно приймати статеві гормони (естрогени та прогестини). Слід враховувати наслідки хірургічного втручання.

Як впливає спосіб життя на запалення яєчників?

Зміна способу життя, включаючи дієту та фізичну активність, значно підвищує ефективність медикаментозного лікування оофориту. Це покращує чутливість клітин до інсуліну та зменшує ліпотоксичність жирової тканини.

Роль дієти у зниженні ризику

Для зниження ризику запалення яєчників слід дотримуватися дієти, яка базується на натуральних продуктах з низьким глікемічним індексом.

1. Обмежити вживання насичених жирів, холестерину та продуктів, що містять прості сахариди (соки, цукерки, шоколад, мед, печиво, вафлі, тістечка, морозиво).

2. Включати в раціон велику кількість фруктів, овочів, цільнозернових злаків, горіхів та бобових, таких як квасоля, сочевиця.

3. Помірно споживати червоне м’ясо, знежирене молоко та інші нежирні джерела білка.

4. Обмежити споживання рафінованих вуглеводів (білий хліб, солодощі, солодкі напої).

5. Регулярно їсти рибу, багату на жирні Омега-3, Омега-6 кислоти.

6. Вживати йогурти, кисломолочні продукти (кефір, ряжанку), що містять живі бактеріальні культури.

Стрес і його вплив на рецидиви оофориту

Стресові ситуації можуть негативно впливати на перебіг захворювань органів малого тазу, у тому числі на рецидиви оофориту. Хронічний стрес сприяє зниженню імунітету, порушенню гормонального балансу та погіршенню кровопостачання жіночих репродуктивних органів. Це створює сприятливі умови для розвитку і загострення запальних процесів.

Профілактика та контроль симптомів

Профілактика оофориту – це, перш за все, гігієна статевого життя та ретельний догляд за геніталіями. Якщо інфікування уникнути все ж не вдалося і з’явилися ранні признаки запалення яєчників, слід діяти негайно. Вже один епізод захворювання надзвичайно неприємний та збільшує ризики ускладнень. Повторні випадки запального процесу у довгостроковій перспективі є небезпечними для здоров’я і можуть призвести до безпліддя жінки.

Як знизити ризик рецидиву?

Для зниження ризику рецидиву оофориту необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

• регулярно проходити планові та позапланові гінекологічні огляди;
• не проводити часте вагінальне зрошення, щоб не руйнувати природну мікрофлору піхви, відкриваючи тим самим шлях для проникнення бактерій до органів малого тазу;
• намагатися уникати використання тампонів під час місячних;
• уникати статевого контакту при вагінальній інфекції.

Слід також підтримувати чистоту інтимних зон за допомогою гелів інтимної гігієни з відповідним рівнем pH. Однак пам’ятайте: щоб не перестаратися з надмірною гігієною – миття двічі на день буде більш ніж достатньо. Мити вульву, тобто сукупність зовнішніх жіночих органів (лобок, клітор, великі та малі статеві губи) потрібно рукою, а не мочалкою.

Рекомендації щодо профілактики

1. Застосовуйте профілактику захворювань, які передаються статевим шляхом – не допускайте випадкових статевих зв’язків.

2. У разі відносин з невідомими партнерами доцільним буде використання презервативу. Це знижує не тільки ризик запалення яєчників, а й ризик зараження іншими патогенами, наприклад, ВІЛ.

3. При підозрі на інфекції статевих шляхів (бактеріальний вагініт) відразу звертайтеся до гінеколога. Швидкий початок лікування цього захворювання зменшить ймовірність поширення бактерій на репродуктивні органи.

4. Зміцнюйте свій імунітет, уникайте стресових ситуацій, правильно харчуйтеся, відмовтеся від жорстких дієт, підтримуйте фізичну активність і ведіть здоровий спосіб життя.